УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики звільнення осіб від кримінальної відповідальності Погребищенським районним судом Вінницької області у 2023 році

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики звільнення осіб від кримінальної відповідальності Погребищенським районним судом Вінницької області у 2023 році

Розділом 9 Загальної частини Кримінального кодексу України передбачено випадки звільнення особи, яка вчинила певне кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності, тобто від застосування санкції кримінально-правової норми, за якою були кваліфіковані дії цієї особи.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована кримінальним і кримінальним процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.

За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується такими моментами:

- не відбувається державний осуд особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (обвинувальний вирок судом не постановляється);

- до винного не застосовується покарання;

- через відсутність обвинувального вироку особа, звільнена від кримінальної відповідальності вважається такою, що не має судимості.

Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті цього правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні кримінального правопорушення. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому передбачені розділом IX Особливої частини КК підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, що містить склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого КК.

Кримінальний кодекс України передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

- у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України);

- примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України);

- передачею особи на поруки (ст. 47 КК України);

- зміною обстановки (ст. 48 КК України);

- закінченням строків давності (ст. 49 КК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності КК України визнає або певну її посткримінальну поведінку, яка заохочується державою, або настання певної події, з якою КК України пов’язує звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Кожен вид звільнення від кримінальної відповідальності характеризується притаманною тільки цьому виду передумовою та підставою, тому застосовується самостійно і не може змінити один одного або поєднуватися з іншим.

Важливим є і те, що звільнення особи, що вчинила злочин, від кримінальної відповідальності має індивідуальний характер. Звільнення однієї особи не впливає на подібне рішення щодо іншої особи.

Процесуальною формою звільнення від кримінальної відповідальності є винесення судом ухвали про закриття провадження у кримінальній справі.

Загальними умовами звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення певного кримінального правопорушення вперше, щире каяття особи, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне відшкодування завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

При цьому слід також пам’ятати те, що законодавець виділив також і спеціальні умови звільнення. Однією з важливих умов звільнення, про які слід вказати, є ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень особою, щодо якої розглядається питання про звільнення. Так, особа звільняється ( може бути звільнена ) від кримінальної відповідальності, якщо вона вчинила: кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин  – ст. ст. 45, 46 КК України ; кримінальний проступок або нетяжкий злочин та щиро покаялася – ст. ст. 47, 48 КК України; кримінальне правопорушення різного ступеня тяжкості, в залежності від строків – ст. 49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності врегульовано також положеннями ст.ст. 285 - 289 Кримінального процесуального кодексу України.

У 2023 році в провадженні Погребищденського районного суду Вінницької області перебувало 102 кримінальних проваджень щодо 111 осіб, з яких розглянуто 54 провадження щодо 54 осіб, а саме: 44 – з постановленням вироку, 10 – закрито, в тому числі 5 справ у зв’язку із звільненням осіб від кримінальної відповідальності.

Підставами звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у 2023 році були примирення обвинуваченого з потерпілим –  2 особи, у зв’язку із закінченням строків давності – 3 особи.

Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Примирення є ефективним засобом вирішення кримінально-правового конфлікту, адже в результаті взаємодії учасників конфлікту відбувається нейтралізація негативних наслідків, які настали в результаті вчинення кримінального правопорушення. Визначено характерні ознаки примирення: добровільність, ініціатива може виходити як від учасників конфлікту, так і інших осіб, мотиви не мають значення, в зміст примирення не входить відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, це одночасно і дія (взаємодія сторін) і результат такої дії (нейтралізації негативних наслідків).

Застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим є ефективним для всіх учасників кримінально-правового конфлікту. Позиція потерпілого є вирішальною та він має можливість отримати відшкодування заподіяної йому шкоди.

Із застосуванням положень ст. 46 КК України Погребищенським районним судом Вінницької області було розглянуто, зокрема, кримінальне провадження № 143/505/23 про обвинувачення В. у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. В обвинувачувалася  в тому, що 27.03.2023 керуючи автомобілем «ВАЗ 21063», із пасажирами, перевищила допустиму швидкість руху, що призвело до заносу транспортного засобу та зіткнення його із деревом. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Г. отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий Г  заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої В. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винної з потерпілим.

Ухвалою суду від 11.07.2023 В. було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України в зв’язку із з примиренням винної з потерпілим.

При постановленні ухвали судом було враховано, що кримінальне провадження передбачене ч.1 ст. 286 КК України відповідно до положень ч.2 ст. 12 КК України відноситься до необережного нетяжкого злочину, а матеріали провадження не містять відомостей про те, що В. під час вчинення інкримінованого їй діяння, пов’язаного із порушенням правил безпеки дорожнього руху, перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, судом було з’ясовано, що обвинувачена В. раніше не судима, примирилася з потерпілим та повністю відшкодувала завдані нею збитки.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності – це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Так, із застосуванням положень ст. 49 КК України Погребищенським районним судом Вінницької області було розглянуто кримінальне провадження № 141/99/16 про обвинувачення А. у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. А. обвинувачувався  в тому, що у червні 2015 року на території кагату колишнього цукрового заводу зірвав зростаючі рослини коноплі та переніс її до свого домогосподарства, де подрібнив її та зберігав  з метою використання для власних потреб без мети збуту.

 Під час судового розгляду справи захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності згідно з положеннями ст. 49 КК України.

Ухвалою суду від 02.02.2023 клопотання захисника було задоволено,  А.  було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України в зв’язку із закінченням строків давності, а справу провадженням закрито.

При постановленні ухвали судом було враховано, що кримінальне провадження передбачене ч.1 ст. 309 КК України відповідно до положень ч.2 ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, оскільки санкцією ч.1 ст. 309 КК України передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі, а з часу вчинення кримінального проступку – червень 2015 року, минуло більше трьох років.

Слід зазначити, що протягом 2023 року жодне судове рішення про звільнення осіб від кримінальної відповідальності в апеляційному порядку не оскаржувалося, що свідчить про правильне застосування суддями норм, які регулюють звільнення осіб від кримінальної відповідальності.

За результатами проведеного узагальнення можна зробити висновок, що судова практика застосування норм, які регулюють звільнення від кримінальної відповідальності, в суді є правильною та однаковою. Судді, при здійсненні правосуддя в цій категорії справ, дотримуються розумних строків розгляду, вимог статей КК та КПК України, застосовують і враховують саме ті підстави звільнення, які мають місце та про які свідчать матеріали справи, враховують як інтереси обвинувачених так і потерпілих. Разом із тим необхідно звернути увагу, що вирішуючи справи вказаної категорії, слід детально досліджувати обставини, з приводу того чи підтверджується вина особи у інкримінованому кримінальному правопорушенні та вирішувати чи саме ця особа винна у такому, а не обмежуватись констатацією обвинувачення, яке ставилось у вину органом досудового слідства.  

Помічник судді                                                                                             Світлана ГНАТЮК