Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Погіршення ліквідності в банківському секторі, швидке зростання/коливання курсу іноземної валюти, суттєве зменшення доходів населення та інші чинники призвели до великої кількості судових спорів щодо виконання кредитних договорів, договорів банківського вкладу, забезпечення договірних зобов'язань, звернення стягнення на заставлене майно, визнання договорів кредиту, поруки, застави, іпотеки недійсними тощо.
У зв’язку з цим, останнім часом банки активно використовують своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки при простроченні іпотекодавцем повернення суми кредиту.
Відносини іпотеки нерухомого майна регулюються Законом України від 05.06.2003 р. N 898-IV "Про іпотеку".
Статтею 1 Закону про іпотеку встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Аналізуючи діяльність Погребищенського районного суду слід відзначити, що найбільш поширеною категорією розглянутих справ є спори, що виникають з договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Так у 2011 році було розглянуто 598 справ позовного провадження, з них спори, що виникають з договорів позики, кредиту, банківського вкладу становлять 51 справа, питома вага яких 8,5 %. У 2012 році дана категорія справ займала також найбільшу питому вагу, так з 607 розглянутих цивільних справ позовного провадження 69 справ становлять спори, що виникають з договорів позики, кредиту, банківського вкладу, питома вага яких становить 11,4 %.
Відповідно до ст. 37 Закону про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Право застави не тільки забезпечує виконання основного зобов'язання, а й визначає можливі способи здійснення іпотекодержателем захисту його прав та інтересів у основному зобов'язанні.
При розгляді таких питань суди мають враховувати як визначені частиною 2 статті 16 ЦК України способи захисту судом цивільних прав та інтересів, так і Законів України про заставу та про іпотеку, якими встановлено особливості звернення стягнення на предмет іпотеки/застави та задоволення за рахунок його вартості вимог іпотеко-заставодержателя.
За період з 2011 по 2012 Погребищенським районним судом було розглянуто дві справи, що виникають з спорів вище зазначеної категорії, де предметом іпотеки було нерухоме майно, а саме житловий будинок.
У 2011 році позивач К звернувся до Погребищенського районного суду про поділ спільного майна подружжя, де відповідачем по справі була його дружина А, стягувачем був ПАТ КБ «Приватбанк». В позовній заяві було вказано, що 26.11.2007 року між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк» Погребищенським відділенням було укладено кредитний договір та надано кредит в сумі 62250 грн, ці кошти позивач витратив на купівлю житлового будинку. Для забезпечення зобов’язань по кредитному договору між К та ЗАТ КБ «Приватбанк» Погребищенським відділенням було укладено договір іпотеки, згідно якого в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно цілий житловий будинок з господарським будівлями та спорудами.
З гідно ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім’ї
В ході розгляду справи Погребищенським районним судом було винесено рішення в якому вказано, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладенням від імені відповідачів К та А договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем.
При вирішенні спорів даної категорії принциповим вважається встановлення судом факту невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, лише за умови якого суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави. Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку".
В 2012 році ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Погребищенського районного суду з позовом до гр. К про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, за тих самих обставин, що і в 2011 році, а саме передачу в іпотеку житлового будинку. По даній справі Погребищенський районних суд ухвалив провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до К про звернення стягнення закрити, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Матеріали узагальнення показали, що при розгляді справ щодо звернення стягнення на іпотечне майно виникають й ряд інших питань. Зокрема, це питання, що стосуються оцінки майна - предмета іпотеки. В одних випадках в якості ціни позову береться початкова вартість, яка зазначена у договорі, в інших - встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру.
При вирішенні цих питань суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не приймати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то в залежності від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом частини 3 статті 10 ЦПК України довести інший його розмір, зокрема клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.
Результати проведеного узагальнення показали, що в Погребищенському районному суді в основному дотримуються вимог норм матеріального та процесуального права при розгляді справ у спорах щодо виселення з житлового приміщення у зв’язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, дається правильна юридична оцінка доказам, належним чином перевіряються пояснення сторін, у зв'язку з чим постановлені судові рішення повною мірою відповідають вимогам статей 213 - 215 ЦПК України.
Голова Погребищенського О.Г. Бойчук
районного суду
Вик. Кульбіда А.В.
_03_03.png)
